-
1 opposition
n1. опір, протидія, заперечення2. опозиція- adamant opposition уперта/ непохитна опозиція- grass-roots opposition опозиція широких мас- stubborn opposition уперта/ непохитна опозиція- opposition from the left ліва опозиція- opposition from the right права опозиція- opposition leader/ leader of the opposition лідер опозиції- opposition newspaper опозиційна газета- opposition party опозиційна партія- opposition spokesman представник опозиції- revolutionary opposition революційна опозиція- opposition to any threats of use of force протидія будь-яким погрозам застосувати силу- to be in opposition to smbd./ smth. бути в опозиції по відношенню до когось/ чогось- to meet with strong/ resolute opposition зустріти серйозну/ рішучу протидію/ опір- to offer opposition чинити опір, протидіяти- to run into strong/ resolute opposition зустріти серйозну/ рішучу протидію/ опір- to soothe opposition пом'якшити/ умиротворити/ заспокоїти опозицію- His Majesty's O. жарт. головна опозиційна партія в парламенті Великої Британії- O. benches лави опозиції (в Парламенті Великої Британії) -
2 opposition
заперечення; протидія, опір; опозиція- opposition deputy
- opposition leader
- opposition party
- opposition period
- opposition procedure
- opposition proceeding
- opposition proceedings
- opposition time -
3 Рикер, Поль
Рикер, Поль (1913, Баланс) - франц. філософ, представник релігійної феноменологічної герменевтики. Проф. ун-тів Страсбурга, Парижа, Чикаго, од 1995 р. - почесний проф. КМА. У центрі філософських досліджень Р. - проблема людини в контексті трагічного досвіду XX ст. Особистість, за Р., є найбільш фундаментальним поняттям філософії, завдання якої він вбачає у виробленні методу аналізу людської суб'єктивності як творця світу культури. Осмислення імпульсів людського "Я" можливе через осмислення їхніх норм сублімації в культурі. В зв'язку з цим Р. надає великого значення розгляду мови, яка, на його думку, наділена символічною функцією. Витлумачення цілісних текстів культури є способом включення індивіда в культурний контекст і становлення його суб'єктом культурно-історичної творчості. Особливого звучання в філософії Р. набирає проблема "Себе як Іншого". Р. акцентує увагу на необхідності розрізнення понять "Сам" і "Я", оскільки тільки поняття "Сам" пов'язане з турботою про ближнього і справедливістю для кожного. Позаяк "Інший" завжди перебуває в опозиції стосовно власної культури, то погляд на "Себе" як "на Іншого" розкриває конфліктність, розірваність існування людини у світі. Разом із тим, такий ракурс дозволяє людині співвіднести себе з існуванням інших (а отже, й інакших) людей і з повагою поставитися до цієї інакшості. Голос "Іншого", за Р., є голосом совісті, яка велить людині справедливо жити для інших і разом з іншими. У розгляді проблеми людини Р. спирається на ідеї етики, герменевтики, феноменології, антропології, філософії історії, релігії та права.[br]Осн. тв.: "Філософія волі". Т. 1 - 2 (1950 - 1960); "Конфлікт інтерпретацій" (1969); "Сам як Інший" (1990).
См. также в других словарях:
партія — ї, ж. 1) Політична організація, яка виражає інтереси суспільного класу або його прошарку, захищає його інтереси і керує ним у досягненні певних цілей та ідеалів. 2) Група осіб, об єднаних спільністю яких небудь політичних та економічних інтересів … Український тлумачний словник